середа, 27 лютого 2013 р.

Історія одного дива



Нещодавно нам трапилася нагода завітати в бібліотечку на вулиці Кибальчича,13 Б – пункт видачі ЦРБ ім. П.Тичини. 
Шок!  Інакше стан після цих відвідин й не описати.
Ми всі  намагаємося, щоб наші бібліотеки були сучасними та потрібними читачам. Ми пропонуємо  все нові та нові послуги, проводимо масштабні  акції,  створюємо неймовірні книжкові виставки (тільки уявіть – в 3D та навіть в  4D!)…  Сайти, блоги, соціальні мережі – все це є в нашому арсеналі! Здавалося, чим може здивувати бібліотека, де працює  лише один працівник, маленьке приміщення якої давно потребує ремонту, а нова література – рідкість? 
Всім! Адже буквально все на пункті видачі стало виглядати по-новому!

Що ж призвело до вражаючих змін? Ентузіазм,  захопленість,  самовідданість господині бібліотеки – Людмили  Лашкевич.Нове оформлення, більш вдале розташування бібліотечного фонду дійсно вражає! А головне питання – звідки можливість пропонувати читачам багато нової популярної  літератури?  Таємницю відкрила господиня – вона активно  використовує книжковий обмін та  працює з читачами-благодійниками.
На кожній поличці  – влучна цитата з ілюстрацією (позитиватор читання).
Книжковий простір для  читачів став більш відкритим – підсобне приміщення перетворилося на  ще одну залу для читання.
Приємною несподіванкою стала нова інформаційна зона. (Людмила Іванівна майстерно зробила її з гіпсокартонних  плит).   Крім традиційної корисної інформації, щодня на стенді з'являється цікавий вислів.  Цього разу – один з законів Мерфі.
Звернули ми увагу і на відгуки про книгу «Хіба ревуть воли, як ясла повні?», які читачі залишили  ще в 1955 році. До речі, дуже цікаві думки.
Дитячий куточок дивує оригінальністю.  Ви, мабуть, здогадалися в чому стоять дитячі книжки?
Виставка книжкових мініатюр – ще одна «родзинка» бібліотеки. Книжки-ліліпути, завдяки яскравій презентації, не мають шансів (незважаючи на свій розмір) залишитися поза увагою.
Нове життя отримали старі добрі радянські меблі – стіл бібліотекаря та стелажі тепер прикрашають стильні візерунки.
Звичайно, всі ці зміни відчули користувачі – їх значно побільшало.  За той час, що ми знаходились в бібліотеці, господиня не мала жодної вільної хвилини.  Вразило, що дехто з читачів навіть організовує сюди екскурсії. Ми були свідками, як одна з відвідувачок повернулась за півгодини зі своєю подругою,  щоб продемонструвати,  якою «класною» стала бібліотека (зверніть увагу, що ми вже не називаємо цю книгозбірню «пунктом видачі»).
Завітайте в цю бібліотечку  і ви  справді не пожалкуєте!   Гостинність, комфорт  та  цікаві книжки вам  забезпечені!


2 коментарі:

  1. Такого прекрасного библиотекаря еще поискать нужно!!! Умница, умница и еще раз умница! Я горжусь тем, что судьба свела меня с Людмилой Ивановной!

    ВідповістиВидалити
  2. Молодці мені все сподобалося!

    ВідповістиВидалити